ВЕСІЛЬНА КУХАРКА

ВЕСІЛЬНА КУХАРКА

Велика піч…–В ній повно казанів,
Мале горнятко з краю із шкваркАми…
Ніхто так куховарити не вмів…
Як моя бабця…– Мої мами мама…
Маленька…Справна… –В чистім
фартушку,
Низенько на чоло хустинка біла,
Всім готувала на своїм віку…
Ох, як вона з душею це робила…
В селі весілля…– Йшла ще у четвер,
Обговорити… – Все розрахувати,
Скільки капусти треба… І ребер,
І начиння по людях назбирати..
У п’ятницю мочили холодець,
І коржики пекли на свіжім смальці,
Пекли й складали до млинця млинець,
Й вустами дули, бо пекло у пальці…
«Шалаш» збивали… – Розчиняли хліб,
На голубці капусту розбирали,
І жменями кидали на окріп,
Всіма бабуня вправно керувала….
От і неділя… – Зранку, як завжди…
«Добридень» дзвінко вдарили музики…
Родина прибирає молодих,
А біля печі казани великі…
А в них капуста, м’ясо і млинці,
У деко «бабка» вилита жовтава…
А у найбільшому накрито голубці,
Й бабусина душа у кожній страві…
Черінь червона… – Посаджала в піч,
І на хвилиночку присіла на ослоні…
І з своїми думками віч-на-віч…
–«Хоч би не були голубці солоні»…
А вже коли повидавала все,
Й вдалось на славу кухарці застілля,
Їй господиня могорич несе…
І аплодує гучно все весілля….
Почесно кухарку садили на стілець,
І на «Гура» високо підіймали…
За смачні голубці, пораду й холодець,
За все бабуню люди поважали…

Таміла Панасюк

Поделиться информацией в соцсетях и мессенджерах:

Похожие статьи

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

В нашем магазине:

Прокрутить вверх

Вход на сайт