Здрастуйте, дорогі читачі газети «до Землі з любов’ю!».
Хочу розповісти Вам про свій досвід роботи на Землі. У моїх батьків був будиночок в селі Веселе Дніпропетровської області, там колись жила моя бабуся. Батько з мамою вирощували на цій землі овочі, доглядали за невеликим садом. Я завжди з радістю приїжджала допомогти батькам. Мамі подобалося працювати на Землі, вона з любов’ю говорила про рослини, у неї завжди цвіли різні квіти. Цю любов до Землі вона передала мені.
Пройшли роки, я створила свою сім’ю, народилися діти. І вже всі разом ми приїжджали до батьків в село. Синові і доньці дуже подобалося бігати по травичці, збирати ягідки, допомагати дідусеві з бабусею. Але усвідомленості в моєму ставленні до Землі ще не було. Жили ми в той час в м. Макіївка Донецької області, де я і познайомилася з Клубом Органічного Землеробства в 2011 році. У клубі я дізналася, що на Землі можна працювати по-новому: без застосування хімічних препаратів, без оранки Землі, висаджуючи сидерати для відновлення родючості ґрунту. Взимку і навесні відвідувала семінари, на яких дізнавалася багато корисної інформації. Хочу подякувати за це Романові та Оксані Зайцевим (організаторам Клубу ОЗ в м. Макіївка). На одному з таких семінарів я дізналася, що можна пекти свій хліб без дріжджів на заквасці. Оксана пригощала всіх своїм хлібом, він був дуже смачним, і роздавала всім бажаючим закваску.
Знання, отримані на семінарах і з книг, куплених в Клубі, я стала застосовувати, працюючи на Землі. Розбила город на грядки, доглядаючи за рослинами, застосовувала тільки біопрепарати, садила сидерати. У цьому мені допомагала моя донька Настя. Спочатку вона попросила виділити трохи землі, щоб зробити свою грядку. Там вона садила те, що їй подобалося: огірки, помідори, горох, капусту, редис і квіти. Раділа сходам, доглядала за своїми рослинами. Через якийсь час ми почали помічати, що якщо працювати на Землі з любов’ю, вона відповідає взаємністю!
Якось, стоячи біля Вишеньок, ми з донькою мріяли про ароматний чай з мелісою, якої у нас не було на діляночці. Через деякий час ми побачили на цьому місці кілька кущиків меліси. Ми їм дуже зраділи, і подумали, що це просто збіг.
Потім був випадок з абрикосою. Наступної весни ми думали посадити саджанці абрикос, і про це ми говорили з дочкою, стоячи на нашій Землі. І яке ж було наше здивування, коли в наступному році ми із захопленням виявляли сходи маленьких абрикосок в різних місцях нашої ділянки. І ми зрозуміли, що наша Земля-Матінка дійсно жива і допомагає нам втілити в життя наші мрії! Давайте всі разом любити нашу Землю і творити Добро, і вона обов’язково нас почує!
З любов’ю до всіх, Світлана Мединська, м. Покровськ, Донецька область
