Редька олійна 1кг

Редька олійна має фітосанітарні властивості, знищує збудників хвороб, пригнічує нематоди та бур’яни. Із ворогів на рослину часто нападають земляні блохи. Сіють із ранньої весни до вересня.

Редька олійна – дуже розгалужена і розлога рослина, стебла досягають висоти 1,5 – 2,0 м. Народні назви – куряча дріма, горлюпа, жовтуха, редешник, свирепа. Рослина холодостійка, вологолюбна, тіньовитривала і врожайна. Редька олійна відрізняється від решти хрестоцвітих сидеральних культур тим, що переносить тривале похолодання до мінус 3-4 градусів, а дорослі рослини до мінус 6-7 градусів за Цельсієм. При низькій плюсовій температурі 5-6 градусів, рослина продовжує вегетувати. Пред’являє помірні вимоги до вологозабезпеченості та родючості грунту. Незамінна на важких глинистих ґрунтах. Цінується за здатність швидко відростати та нарощувати відносно велику масу в холодний період. Серед інших хрестоцвітих сидератів відзначається меншою вимогливістю до ґрунтів та сталістю врожаїв. Коренева система рослини настільки сильна і так глибоко входить у ґрунт, що може піднімати всі потрібні для її росту компоненти, сильно розпушуючи та збагачуючи верхні шари. Добре переносить пізній посів. Використовується у зонах нестабільного землеробства.

Олійну редьку часто вирощують як сидеральну культуру на зелене добриво. Вона швидко росте, розвиває велику кількість листостеблової та кореневої маси. Редьку олійну необхідно розглядати як стратегічну сидеральну рослину, здатну зберегти родючість грунту, що повсюдно знижується. Цьому сприяє простота та відносна дешевизна технології її обробітку, невелика витрата насіння, швидке нарощування великої кількості біомаси. Має фітосанітарні властивості – знищує збудників хвороб деяких рослин, активно пригнічує нематоди. Важливим є й те, що олійна редька швидко затіняє грунт і ефективно пригнічує розвиток бур’янів, вважається кращим очищувачем полів від небажаної рослинності. Завдяки швидкому зростанню забиває бур’яни, у тому числі і пирій. Після розкладання у ґрунті біомаса редьки олійної стає легкозасвоюваним добривом, а ґрунт поповнюється органікою, гумусом. Якщо рослини переросли та утворили дерев’янисті стебла, краще використовувати їх на компост. Редька поступається бобовим сидератам за вмістом азоту, але має інші переваги: добре пристосовується до будь-яких кліматичних умов, швидко росте на холоді, посухостійка, пригнічує нематоди. Ефективно поглинає поживні елементи не тільки з поверхневого шару ґрунтів, запобігаючи їх вимиванню вглиб, а й з глибоких шарів, повертаючи поживні елементи у верхні. Редька олійна добре зв’язує азот, у суміші з вікою та іншими бобовими накопичує до 200 кілограмів біологічного азоту на гектарі. Редька олійна – одна з найкращих культур для захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії восени та навесні, а якщо її не скошувати, то й узимку. Затримує сніг, сприяє меншому промерзанню ґрунтів та більшому накопиченню вологи.

Добре розпушує, структурує, дренує як оброблюваний, так і глибокі шари ґрунту, підвищує їх повітро- та вологоємність. Активно оздоровлює ґрунти. Наявність у всіх частинах редьки ефірних олій служить профілактичним засобом від накопичення шкідників (дротяника) та грибкових хвороб (ризоктоніозу, парші картоплі), пригнічує нематоду (крім бурякової). Посів редьки олійної у виноградниках стимулює ріст та розвиток виноградної лози. Покращує умови життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів та черв’яків, при розкладанні служить їм кормом. Це, у свою чергу, призводить до зменшення захворюваності рослин та підвищення врожаїв. При сівбі в окультурені ґрунти ефективно пригнічує розвиток бур’янів.

Період від сходів до цвітіння – близько 40 днів. За один сезон можна отримати 2-3 сівозміни.

Вимагає більш зв’язаних поживних та окультурених ґрунтів, ніж злакові та більшість бобових, але серед хрестоцвітих сидератів найменш вимоглива. Краще росте на поживних суглинистих і супіщаних ґрунтах, осушених та окультурених торфовищах (слабо кислих, але не кислих). На дерново-підзолистих обов’язково потребує добрива. Хороший сидерат для відносно важких слабокислих ґрунтів.

Підготовка ґрунту – поверхнева обробка плоскорізом або культиватором з наступним післяпосівним прикатуванням ґрунту. Для отримання кращого врожаю слід використовувати органічні добрива (Біовіт, Вермистим, Ріверм) та препарати ефективних ґрунтових мікроорганізмів (ЕМ-препарати: Емочки, ЕМ-А, Емочки-Бокаші).

Сіють з кінця березня до середини вересня. Чим пізніше висівати, тим більша витрата насіння. Після сівби в ґрунт прикатують. На насіння і для медозбору сіють з шириною міжрядь 30-45 см. Можна висівати в суміші з ярою вікою в якості її опори (на 1 г насіння редьки 6 г насіння віки).

Під озимі зрізають не пізніше ніж за 3 тижні до їх сівби. Можна попередньо скосити та подрібнити стебла. Підрізають плоскорізом Фокіна або культиватором, попередньо поливаючи розчином ЕМ-препаратів. Обробка ЕМ-препаратом прискорює процеси ферментації та створює сприятливі мікробіологічні умови, які призводять до збагачення ґрунтів поживними речовинами та мікроелементами.

На зелені добрива та корм сіють із шириною міжрядь 15 см, 200-300 г на сотку. При сівбі вручну врозсип або після 10 серпня в рядки – до 500 г. Глибина загортання насіння – 2-3 см. Для висіву насіння олійної редьки можна змішати з сухим піском (50 г насіння на склянку піску), розкидати по ділянці і заборонувати.