У плодовій кісточці закладена вічність

косточки
Головна » Без категорії » У плодовій кісточці закладена вічність

Цього літа був перший чудовий урожай персиків у моєму саду. На двох деревах були темно-червоні солодкі плоди середнього розміру, з них я зібрала п’ять відер персиків. А на третьому дереві персики були вище всіх похвал: великі, жовті з червоними бочками, тверді на дотик, соковиті й солодкі. Цілком у банку вони не входили, і я спробувала їх заморозити і посушити – вийшло чудово. На дереві було трохи більше трьох відер плодів.

Майже десять років я займаюся вирощуванням персиків. Куплені на ринку дерева практично всі пропадали. Одного разу, років сім тому, один персик дав великі плоди, а наступного року висох. Я тоді не знала, чому в мене не приживаються персики, хоча й інші дерева, куплені на базарі, здебільшого гинули. Я розуміла, що робила щось неправильно. Але що? І я звернулася до літератури із садівництва. Стала передплачувати різні журнали, в яких люди писали про свій досвід роботи в саду і городі.

Але найкращі джерела пізнання природи для мене були знайдені після вступу до Клубу Органічного Землеробства 2008 року. Книги М. Курдюмова, Б. Бублика, В. Ляшенка та інших авторів не тільки давали мені знання і розуміння живої природи, а й подарували сильне натхнення і порив до творчості.

99% дерев, куплених на ринку, пропадають. Чому? Тепер я знаю, що на коренях дерев найважливішу роль у приживлюваності відіграють тоненькі, як волосся, корінці. Тільки через них дерева отримують живлення із землі. Якщо викопати акуратно дерево і одразу ж його опустити у воду, а незабаром посадити, то такий саджанець сто відсотків приживеться і буде радувати свого господаря. А що відбувається на ринку? Саджанці в розплідниках викопують восени, їх скуповують торговці і розвозять по різних ринках. Мало того, що ці торговці не знають, що вони продають, але найстрашніше – їхнє недбале ставлення до коріння. Якщо коріння відкрите і возиться по ринках усю осінь, то тоненькі корінці відмирають, а потім те, що не продалося, йде в прикопування і навесні знову в продаж – практично загиблі саджанці. Так, такі саджанці можуть ще випустити листочки і навіть зацвісти, прожити сезон за рахунок живлення, яке залишилося в стовбурі, а потім пропадають.

Дуже мало зустрічається статей про вирощування дерев з кісточки. Колись я прочитала замітку про те, що хтось виростив з кісточки сливу, і вона дала прекрасні плоди. Мене це зацікавило, і, зібравши багато кісточок з персиків і абрикос, я посадила їх у вересні, прикрила мульчею і рясно полила. Садила через кожні 5 см, на глибину 5 см. Ранньою весною згребла мульчу. Я тоді не знала, як правильно садити, але, напевно, з такою любов’ю я зробила це, що в травні побачила маленькі паростки: зійшли майже всі. Я щодня до них приходила, розмовляла з ними і дуже раділа.

За літо мої саджанці виросли від 70 см до 1,5 метра. Восени я пересадила п’ять саджанців, а решту роздала друзям і продала на ринку. До цього часу я вже знала, що персик не можна пересаджувати з листям, тому що воно дуже тягне на себе живлення, і під час пересадки треба приділити більше уваги корінню. Тому все листя я обриваю і пересаджую без добрива, щоб не обпалити корінці.  Тільки наступного року я їх підживлюю і роблю обрізку. Коли на саджанці знизу виросло багато гілочок, я залишаю три або чотири найпотужніших, а решту вирізаю. Але найголовніше, видаляю центральний стовбур якомога нижче.

Обрізка персика має проводитися влітку на спадаючому місяці, тоді ранки швидко гояться. І ось мої персики на п’ятий рік дали прекрасний урожай.

Існує думка, що з кісточки не виходять великі й солодкі плоди. Але на своєму досвіді заявляю, що це неправда.

Анастасія в книзі В. Мегре розповідає, що таке насіннячко. У кожній кісточці, у кожній насінині закладена програма продовження роду. Адже Творцем від початку було закладено, щоб усе виростало з насіння, а щеплення – це вже творчість рук людських. У кожній насінині закладена вічність.

Останні роки я саджу кісточки різних дерев. Три роки тому я посадила в горщик із квітами кісточку хурми. Вона зійшла і виросла за зиму на 15 см. Навесні я пересадила її в квітник з південного боку, під стінкою будинку, а через деякий час вона висохла, і я забула про неї. А наступної весни, роблячи в цьому місці прополку, я виявила паросток із кругленькими листочками. Спочатку я не зрозуміла, що це, але вирішила залишити. За літо рослина виросла до 20 см, і – о диво! – це ж моя хурма. Цього року з’явилися ще дві гілочки, і до осені вона виросла до 50 см.

Дуже радісно спостерігати, милуватися і розмовляти з тим, що ти сам виростив, – дивовижне почуття!

“Кожна насінина, яку ви висаджуєте, містить у собі величезний обсяг вселенської інформації. Цей обсяг непорівнянний за величиною і точністю з жодним рукотворним. За допомогою цієї інформації насінинка знає точний, до мілісекунди, час, коли їй треба оживати, проростати, які соки брати із землі, як користуватися випромінюванням космічних тіл: Сонця, Місяця, зірок; у що виростати, які плоди приносити.” (В. Мегре “Анастасія”.)

Людині потрібно тільки посадити насіння в землю й обов’язково з ЛЮБОВ’Ю!!!

Марія Гейко член Клубу ОЗ, смт. Чоповичі Житомирська обл (з архіву газети “до Землі з любов’ю!”)

Поширити інформацію у соцмережах та месенджерах:

Схожі статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top
Вхід на сайт