Будь-який город, великий він чи маленький, незалежно від пори року вимагає від нас постійної уваги. І більшість городників шукають способи покращити свій урожай, але й максимально при цьому скоротити час і зусилля на його обробку. А тут вже необхідні знання, що здобуваються на семінарах, з книжок/журналів та інтернету, а також практичний досвід, який накопичується шляхом власних спроб і помилок.
Але є ще один шлях – приєднатися до спільноти «до Землі з любов’ю», стати членом Клубу Органічного Землеробства (далі – Клуб ОЗ), користуватися цінним колективним досвідом екологічного землевпорядкування, випробуваним не одним поколінням людей і об’єднаних прагненням покращити екологію життя на Землі.
Представництва Клубу ОЗ вже давно діють у Києві та Київській області, ширяться регіонами України. А консультанти не тільки надають професійні поради як краще виростити урожай і допомагають розібратися в широкому асортименті органічної продукції, а й акумулюють і розповсюджують цінний практичний досвід – і науковців, і ентузіастів-новаторів, і свій власний, і досвід активних членів Клубу. Про це і піде мова в сьогоднішній статті.
За вікном – кінець листопада, на порозі вже зима і можна підвести підсумки цьогорічного сезону. Я хочу поділитися з вами не тільки своїм досвідом облаштування городу і вирощування овочевих культур з використанням біопрепаратів, але й досвідом членів київського Клубу ОЗ у Голосієво, що допомагає нам отримувати прекрасний урожай.
Упродовж чотирьох років, вийшовши на пенсію як і багато хто з нас, я глибоко занурилась у вивчення агротехнологій, вивчала теорію й практику городництва та садівництва, підписувалась на всі блоги як професіоналів-аграріїв, так і звичайних любителів попрацювати на землі, прослухала безліч семінарів, конспектувала матеріали. Здобуті знання випробовувала на своїй дільниці, вела щоденники й записи результатів роботи і своїми знахідками й секретиками охоче обмінювалась з подругами, сусідами, зацікавленими людьми.
Це був пошук своєї власної «технології», свого підходу до ведення господарства, враховуючи всі життєві обставини та умови розташування моєї земельної ділянки. І на сьогодні в мене вже склалась певна система роботи на присадибній ділянці, деякими, важливими на мій погляд, аспектами я можу поділитися. Наголошую одразу, що це не панацея, а мій власний підхід до роботи в городі і якщо він стане комусь у нагоді, я буду щиро радіти.
Отже, запрошую вас до себе в гості і поділюся досвідом як я вирощую овочі!
Свою ділянку у 4 сотки я поділила на три умовні частини, на кожній з яких продовжую випробовувати різні агрономічні прийоми. Городництво для мене процес творчий, кінця і краю йому не видно, тому город – це, так би мовити, невеличкий експериментальний майданчик.
Більшу частину городу займають високі грядки, на яких я вирощую основні овочеві культури: томати, перець, баклажани, огірки й салатну зелень, також три грядки займає полуниця. Друга частина городу – модульні грядки за методом Савіна, там сію буряки, моркву, селеру, петрушку, інші коренеплоди, горох та квасолю, саджаю капусту. А третя частина – просто невеличкі дві ділянки, де вирощую картоплю, гарбузи, баштан, кукурудзу, цибулю і часник.
Такий розподіл грядок для мене зручний та ефективний і головне, що він звільняє мене від зайвої важкої роботи, що раніше забирала багато часу й коштувала неймовірних зусиль. На високих грядках добре ростуть пасльонові, їх легше доглядати і бур’яну на них зовсім немає. Модульні грядки Савіна, на мій погляд, унікальна технологія, всі рослини на них ростуть буйно й швидко, без ніякого підживлення за рахунок, я так думаю, вуглецю, який випаровується з міжрядь і «годує» рослини, а також гумусу, що утворюється в міжряддях. Єдине що я роблю на цих вузеньких грядках – раз на три-чотири роки даю перегній, а потім весь сезон піклуюсь тільки про міжряддя (підкладаю постійно органіку і поливаю їх біопрепаратами). І все!
А про крайні величенькі ділянки й мови немає, ми з чоловіком заглядаємо туди раз на тиждень аби покропити картоплю, або полити кавуни, а заодно вирвати пару бур’янів. А щоб так було, нам на цій дільниці восени треба добре попрацювати: внести органіку і добрива, якщо потрібно, то і біопрепарати від ґрунтових шкідників і обов’язково засіяти і виростити там сидерати.
Хочу зазначити, що в нас на високих грядках, де ми висаджуємо пасльонові й салатну зелень, ґрунтових шкідників немає, а на решті території, де висаджуємо картоплю, кукурудзу, баштан і гарбузи – вони трапляються. При висадці цих культур у лунки додаємо ПОЧВО або Ентоцид, розмішуючи препарат з піском. Застосовуємо ці біопрепарати вже другий рік і слід відмітити, що в порівнянні з минулим 2022 роком, коли спостерігалося нашестя хрущів, вже у цьому році на 10-12 кущів картоплі попадався один шкідник, то ж, можна сказати, що ми їх вивели.
Виходить так, що найбільше свого часу з ранньої весни до пізньої осені я витрачаю на високі грядки, де вирощую наші улюблені пасльонові культури. Саме тут є простір для творчості й експериментів з метою отримання високих врожаїв, адже засобів для цього величезна кількість! Я маю на увазі біопрепарати наших українських виробників, що широко представлені в Клубі ОЗ. Вони допомагають нам вирощувати прекрасні овочі і отримувати задоволення від урожаю. Ці наші помічники вже виправдали себе не тільки на моєму власному городі, а й на городах всіх прихильників органічного землеробства, про що свідчать численні відгуки багатьох членів Клубу…
(продовження читайте в наступному номері) Грицишина Таісія Іванівна, Консультант Клубу ОЗ, м. Київ
