Зимовий холод змусив комах ховатись і перечікувати. Деякі з них залізли у шпарини чи в опале листя, інші відклали яйця, що будуть зимувати, а вже весною з них відродяться нові комашки, інші ж, як не дивно, відлетіли у теплі краї.
Найбільш примітні серед комах метелики, або лускокрилі. З ранньої весни до осені, а деякі навіть узимку, літають, милуючи око, завдають прикрості або просто живуть, не помічені нами. Серед лускокрилих велика кількість видів, гусениці які шкодять сільськогосподарським та лісовим культурам, проте метелики є й окрасою наших теренів, і часто ми милуємось їхніми різнобарвними крилами, у захваті зупиняючись, побачивши красеня. Але настає осінь, і метелики зникають, щоб знову з’явитись весною. Де ж вони перечікують зиму?
Невеликі молі й зимують приховано, так що нам важко побачити яйця, лялечок, гусениць чи дорослих метеликів. Під корою та в опалому листі зимують метелики яблуневої молі-листокрутки, яблуневої білої молі-крихітки, а у мінах на опалих листках на стадії лялечки перечікують холод молі-пістрянки: яблунева срібляста, кишенькова, яблунева нижньобока мінуюча, а також молі-пістрянки вишнева та грушева. Лялечки у коконах глодової кружкової молі пережидають зиму в опалих листках. У розвилках, під корою кісточкових зимують гусениці фруктової смугастої молі, в коконах під корою всіх плодових — листкової звійниці, у поверхневому шарі ґрунту яблуневої молі-крихітки.
На пагонах плодових також зимують яйця та гусениці метеликів. На корі гілок можна знайти яйця персикової серпокрилої молі. Під яйцевим щитком на корі пагонів зимують гусениці яблуневої та плодової горностаєвих молей. У чохликах на гілках усіх плодових можна знайти гусениць чохлоносок, небезпечних шкідників, що вигризають бруньки. Неприємностей садівникам завдають плодожерки: яблунева, сливова, східна та інші. Зимують вони в коконах під корою, в ґрунті, рослинних рештках тощо. Біля кореневої шийки у ґрунті в коконі перечікує зиму гусениця грушевої плодожерки.
Під корою у ходах зимують, причому двічі, жовтувато-білі з червоною головою гусениці яблуневої склівки, яка пошкоджує яблуню та інші плодові, вигризаючи спрямовані вгору ходи в живій тканині кори штамбів та скелетних гілок. У червиці пахучої зимують у прогризених під корою ходах гусениці першого та другого року життя. Спочатку вони рожеві, а в останньому віці коричнево-червоні з чорною блискучою головою. Гусениці в’їдливої також зимують у ходах в деревині гілок. Вони жовті з чорними крапками щитків на кожному сегменті, на яких є короткі волоски. Передньогрудний та анальний щитки темно-бурі.
Листокрутки, що пошкоджують листки, деревину та плоди, перечікують зиму на стадії яйця та гусениць різного віку. Значної шкоди в садах завдають п’ядуни. У зимового п’ядуна та у п’ядуна-обдирала плодового зимують яйця біля тонких гілочок. У сливового — гусениці 3-4-го віку між листочками, обплетеними павутинням. У буросмугастого п’ядуна-шовкопряда — лялечки у поверхневому шарі ґрунту.
Кільчастий шовкопряд не виходить із яйцевої оболонки й зимує на стадії сформованої гусениці у яйцекладці, що кільцем охоплює гілочку дерева. Червонохвіст зимує на стадії лялечки в коконі між листками, скріпленими павутинням на дереві, під корою, в рослинних рештках на поверхні ґрунту. Гусениці другого – третього віків золотогуза зимують у гніздах, сплетених із 5-6 листків, прикріплених до гілок. Яйця в кладках непарного шовкопряду зимують на штамбах і скелетних гілках, надійно прикриті волосинками з тіла матері.
У багатьох совок зимують лялечки у ґрунті (садова совка, жовто-бура рання тощо). Проте й ці метелики вирізняються великим різноманіттям способів зимівлі. На стадії яйця зимують войовнича, пірамідальна, грушева та інші совки, на стадії лялечки — стрільчатки яблунева та псі. Серед листків перечікують зиму лялечки совки щавлевої… (продовження статті читайте в наступному номері)
Зоя Леонідівна Берест, ентомолог, канд. біол. наук.
