Зараз інтенсивно опадає листя з дерев, зокрема й листя волоського горіха. І багатьох хвилює, що робити з ним, бо під горіхом практично нічого не росте.
Вчені пояснюють, що вся річ у юглоні – отруйній речовині, яка міститься в листі, корі, коренях, у зелених кожушках горіхів. Юглон входить до групи нафтохінонів. Це широкий клас речовин, що належать до пігментів. Традиційно юглон використовується як натуральний барвник для одягу і тканин. Особливо для бавовни, а також використовується як чорнило. І ще як натуральний барвник для продуктів і косметики, і фарби для волосся.
Але в городництві важливо, що юглон має найсильнішу алелопатію в рослинному світі. Він – як природний гербіцид. Вчені кажуть, що в середині листя волоського горіха юглон зовсім не шкідливий для нас. А в токсичну форму переходить тільки після того, як потрапить у ґрунт.
Дуже чутливі до юглону (не переносять його) томати, рододендрони, азалії, сосна, дуб, яблуня, ожина, картопля, капуста, крокус, лайм, півонія, огірки, горох, чебрець.
У чутливих рослин юглон гальмує проростання насіння, погано розвиваються пагони, листя і коріння. Негативно впливає на ріст дерев, перешкоджає фотосинтезу та диханню. Тому при висадці таких рослин потрібно дотримуватися дистанції метрів 15-20.
Але є багато рослин, які ніяк не реагують на юглон. До них належать: цибуля, топінамбур, буряк, боби, туя, ясен. А також вишня, червона і чорна смородина, лобелія, папороті, тюльпани, айстри, первоцвіт. Вони всі нормально розвиваються під волоськими горіхами. Крім того, юглон благотворно впливає на пророщування насіння ДИНІ. Якщо у вас на ділянці багато волоських горіхів, і ви дуже любите дині та тюльпани, то у вас буде все добре. Наприклад, півонії під волоським горіхом прекрасно цвітуть і не хворіють.
Також зверніть увагу, що вплив юглону може проявити себе по-різному на різних типах ґрунту. Важкі глинисті ґрунти і суглинки більше і краще поглинають юглон. І він залишається в них на багато років і зберігає токсичну форму.
Але на добре аерованих і дренованих ґрунтах юглон легко окислюється і стає менш токсичним.
Ще в ґрунті під волоським горіхом згодом розвиваються мікроорганізми, які вміють переробляти нафтохінони взагалі і юглон.
Тобто, природа вміє переробляти те, що сама і виробляє.
Багато городників переживають, що якщо листя волоського горіха розлетяться по всій ділянці, то врожаю не чекати. І тоді починається боротьба: згрібають листя в купи і виносять на сміттєзвалища або спалюють.
Тож переходимо до головного, багато фактів знають професіонали, а городники їх не знають. З різних причин. Я особисто знаю біолога, кандидата біологічних наук Ольгу Пилипівну Мельник із Києва. Вона в Київському ботанічному саду займалася вивченням родини горіхів. Написала кілька наукових робіт на цю тему. А саме, вивчала тему накопичення юглону в листі та його алелопатичний вплив на навколишнє середовище.
І на одному з вебінарів вона пояснила, що шкода листового юглону дуже сильно перебільшена. Річ у тім, що в жовтому, пожухлому листі його ЗОВСЕМ НЕМАЄ. А коли листя волоського горіха соковите і ЗЕЛЕНЕ, то в ньому максимально накопичується юглон. Із зеленого листя з кожним днем йде природний відтік цієї речовини в плоди, в деревину. А потім у корінь. До речі, своїми кореневими виділеннями горіх теж пригнічує рослини. Причому значно сильніше, ніж за допомогою листового осаду. Майте це на увазі!!! Цим і пояснюється той факт, що навіть біля давно спиляного горіха мало що росте. Тому що юглон повільно виділяється з коренів і пригнічує рослини, які до нього чутливі.
Отже, шкода від юглону в листі казково перебільшена. І з листям нічого робити не потрібно. Воно відіграє важливу роль – покриває землю від переохолодження, накопичує вологу і дає грубу органіку ґрунту. А в листопаді юглону в листі вже немає. А якщо листя восени обробити Емочкою, то воно швидко його переробить. Пізньої осені листя працює як ковдра і вкриває коріння дерев. Тож висновки прості: нічого особливого з листям волоського горіха робити не потрібно. Просто залиште його там, де воно лежить. Дуже корисно внести корисні бактерії для заселення корисної мікрофлори і швидкої деструкції.
Якщо ж листя вітром занесло на город, то не хвилюйтеся. Цю органіку перероблять бактерії і черв’ячки, і скажуть за це спасибі. Ним можна замульчувати грядки разом з іншою органікою. Можна компостувати їх, і найкраще, з іншою органікою.
А можна листя волоського горіха розкласти на полицях шафи від молі або закласти в мишачі нори і ходи. Це дуже хороший спосіб позбутися мишей у саду.
Павленко Катерина Іванівна, організатор Клубу ОЗ, м. Балаклія, Ізюмський р-н, Харківська обл.
