Люди, які зі мною спілкуються, давно мені казали, що я повинен поділитися своїм досвідом у пасічній справі. Я збагнув, як я почав займатися пасічництвом і що мене на це надихнуло. Я — професійний військовий, проходив службу в штабі Прикарпатського військового округу в місті Львові. У вільний час не міг відволіктися та відпочити. Давалася взнаки специфіка служби. І тільки коли я у відпустці приїжджав до батька та підходив до вулика — я забував про все. Міг годинами насолоджуватися неймовірними заколисуючими звуками, які йшли від вулика, та ароматом суміші меду, пилку, маточного молочка та прополісу. І тоді я вирішив завести бджіл. Жили вони у мене на балконі 4-того поверху багатоповерхівки. Мед був дуже смачний, сусіди не обурювалися, бо вони також ласували ним. Одне застереження: якщо сусіди вирішили на балконі покурити цигарку, то дим не повинен іти в бік бджіл.
Бджоли ніколи не летять на варення, вони шукають квіточки, а в кімнату залітають оси. Мені доводилось займатися просвітницькою роботою з людьми, які мають погляди печерного періоду. Таким чином, я вирішив свою проблему за рахунок спілкування з божою комахою. А зараз, під час війни, багатьом людям, які пройшли це пекло, потрібна реабілітація і бджоли можуть стати порятунком та покращити їх психічне становище. Багато хто має поранення і не має можливості займатися фізичною працею, а бджолами можуть займатися всі — вони будуть відчувати себе повноцінними людьми та мати улюблену справу. Я маю право це стверджувати, бо мій батько також був на війні, мав тяжке поранення (інвалід другої групи). Я бачив, як часто йому було важко, а бджоли були віддушиною в його житті.
Літні люди, які мають ділянку землі, також можуть займатися бджолами. Це заняття подовжить їх життя, зробить його красивим та корисним. Діти ж будуть отримувати досвід від бабусі та дідуся, як бути достойним членом нашого суспільства. На пасіці, поряд з бабусею і дідусем, на свіжому повітрі, серед квіток, пташок, бджіл, метеликів, вони навчаться працьовитості й любові до прекрасного, переймуть у старших життєвий досвід. І ви отримаєте користь: свій мед, пилок, пергу, прополіс, маточне молочко, віск, гомогенат. Все це людство почало використовувати понад 20 тисяч років тому. Мед, пилок, пергу — як цінний продукт харчування. А все інше — як натуральні ліки. І навіть коли бджола померла, люди використовують її рештки для лікування свого тіла.
А ще можна на своїй ділянці збудувати профілакторій, який буде оздоровлювати не тільки тіло, але й душу вашої родини. Для цього необхідно змайструвати маленький будиночок з натуральної деревини та розмістити в ньому один чи декілька вуликів, до якого бджоли будуть залітати ззовні. Над вуликом потрібно облаштувати ліжко з дерев`яних рейок. Кришку з вулика знімають, а на рамки кладуть сітку. Металеву сітку використовувати не можна. Вона порушує біополе, що генерують бджоли. Комірка сітки повинна бути маленькою, щоб комахи не могли через неї залетіти в будиночок. Влітку у вулику бджоли підтримують температуру +37 градусів. Всі корисні речовини з вулика випаровуються (мед, пилок, прополіс, маточне молочко, віск) та в замкнутому просторі будиночка знаходяться у зваженому стані. Дихаючи цією сумішшю, ви будете лікувати своє тіло. Крім цього, бджоли виробляють біополе, яке контактує з людським та позитивно впливає на нього, тим самим лікує душу.
Думаю, я переконав вас у доцільності тримати пару вуликів у вашому саду. Якщо вам буде цікаво, то я можу вести постійну рубрику та висвітлювати сучасні технології, яких немає у підручниках. Це дасть можливість уникнути помилок та оволодіти сучасними методиками, які допоможуть вам гарантовано отримати позитивний результат вашої праці.
Бажаю вам натхнення.
П. М. Каленський pmkalensky@gmail.com
