Жито – типова хлібна зернова культура. Має мочкувату кореневу систему, що проникає на глибину до 1-2 м, тому добре переносить легкі піщані ґрунти, а завдяки високій фізіологічній активності швидко засвоює з ґрунту корисні речовини з важкорозчинних сполук. Весною воно починає вихід у трубку через 18-20 днів від початку весняного відростання, а через 40-50 днів – колоситься. Висота стебла в залежності від умов вирощування та сорту коливається від 70 до 180-200 см (в середньому 80-100 см).
Жито є одним із найпоширеніших і найцінніших сидератів. Характеризується здатністю видалення бур’янів, що дозволяє вважати його хорошим попередником для низки овочевих та злакових культур. Ефективно пригнічує бур’яни та хвороби рослин (переважаючи за цією властивістю інші відомі сидерати, через особливо швидкий розвиток). Жито надає сильну структуруючу (розпушуючу) дію на суглинисті ґрунти, роблячи їх легшими та водопроникними. Крім того, воно частково витісняє різних шкідників (особливо нематод, крім дротяника, якого жито, навпаки, приваблює).
Висівається під зиму, щоб до весняних посадок розсади його можна було прибрати; навесні жито висівається тільки в тому випадку, якщо ділянка, що засівається, не буде оброблятися в цьому році. Цінується за здатність активно відростати та нарощувати порівняно велику зелену масу ранньою весною. Молоді та ніжні рослини швидко розкладаються та збагачують ґрунт органічною речовиною, азотом та калієм. Невибагливий до умов вирощування, але дещо ускладнює подальший обробіток ґрунту.
Ефективно засвоює поживні елементи поверхневого шару ґрунту, запобігаючи їх вимиванню у нижніх шарах ґрунту. Добре розпушує, дренує, структурує ґрунт, полегшує його, підвищує повітро- та вологоємність. Прекрасно захищає ґрунт від водної та вітрової ерозії, навіть на пісках. Затримує сніг та запобігає глибокому промерзанню, що сприяє більшому накопиченню вологи. Хороший сидерат для освоєння нових необроблених ділянок. Жито покращує фізичні властивості ґрунту, але його недолік – сильний висушуючий вплив на ґрунти.
На зелене добриво жито озиме сіють після збирання врожаю основної культури, а зрізають найчастіше навесні під ярі культури. Висівати можна з 20 червня до жовтня, але для надійної перезимівлі оптимальний термін сівби з 20 серпня до 10 вересня на Поліссі та в Лісостепу, до 20 вересня на Заході та до 10 жовтня на крайньому півдні України. Посіяне раніше цього оптимального терміну зрізують або скошують до зими. На зиму часто сіють з вікою озимою та озимими сурепкою або ріпаком.
Мириться з недостатньою поживністю грунтів, підвищеною кислотністю, слабкою засоленістю та піщаністю грунту. Але найкращими є родючі структурні чорноземи та сірі лісові ґрунти середнього та легкого суглинистого механічного складу. Погано росте на важких глинах, заболочених, засолених ґрунтах.
Має високу посухостійкість. Найбільш морозостійкий сидерат. Жито більш зимостійке, ніж інші озимі хліба. Витримує зниження температури на рівні вузла кущіння до мінус 19—21°С. Насіння починає проростати при 0,5-2 °С.
Розпушування ґрунтів плоскорізом Фокіна або культиватором – достатній та оптимальний спосіб обробки, що підвищує родючість ґрунтів та зберігає сили землероба. Для отримання кращого врожаю слід використовувати органічні добрива (Біовіт, Вермистим, Ріверм) та препарати ефективних ґрунтових мікроорганізмів.
Скошують при висоті стебла близько 60 см, до початку здеревеніння. Восени – за 2 тижні до замерзання ґрунту, навесні за – 3 тижні до посіву наступних культур, за 2 тижні – до висаджування картоплі чи розсади. Підрізають плоскорізом Фокіна, косою або культиватором, попередньо поливши розчином ЕМ-препаратів. Обробка ЕМ-препаратом прискорює процеси ферментації та створює сприятливі мікробіологічні умови, які призводять до збагачення ґрунту поживними речовинами та мікроелементами.
На грядці із заробленою зеленою масою жита дуже добре ростуть картопля, огірки, томати, гарбузи та кабачки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.