Люпин білий 1кг

Люпин білий – однорічна рослина сімейства бобових. Зелене добриво, кормова культура. Використовується в декоративних цілях. Один із кращих сидератів для освоєння та рекультивації легких слабокислих ґрунтів.

Покращує врожайність суглинків та супісків, замінюючи перегній. Збагачує грунт органікою та гумусом, фіксує азот, розпушує, оздоровлює його, покращує життєдіяльність дощових хробаків. Через 8 тижнів, у фазі бутонізації, закладають у ґрунт.

Норма висіву на сотку: 2 кг. Сіяти люпин слід рядовим способом, закладаючи насіння на глибину близько 2-3 см. Відстань між рядами має бути не менше 15-30 см, а між рослинами – близько 6-15 см.

Люпин білий, як усі бобові сидерати, має властивість накопичувати азот у своїх кореневих бульбах. Крім того, коренева система люпину проникає на пристойну глибину, до 1,5-2 метрів. А значить, покращується структура ґрунту, відбувається розпушування та підйом поживних речовин із глибини у верхній шар ґрунту. Така рослина, як люпин, здатна засвоювати такі форми фосфатів, які недоступні для інших рослин. Після цього сидерату можна висівати практично будь-яку культуру, вимогливу до азоту. Існують алкалоїдні сорти люпину та безалкалоїдні. У алкалоїдних міститься алкалоїд люпінін, найбільше його в насінні. Зелень таких сортів на корм тваринам непридатна. Зате саме алкалоїдний синій люпин – чудовий сидерат. Безалкалоїдні сорти – солодкі, широко використовуються на корм худобі.

Основні види люпину: синій або вузьколистий люпин, жовтий та білий. Люпин однорічний при своєчасному скошуванні дає в середньому близько 6 кг з 1 кв.м зелені та кореневих залишків, що у 1,5—3 рази більше, ніж можна отримати від таких сидератів, як горох, віка, сераделла, редька, фацелія, боби та інші. Причому важливо тут і те, що приблизно в стільки ж разів більше він акумулює в собі основних поживних речовин, включаючи азот, фосфор і калій і перевершуючи по них навоз. І ймовірно зовсім невипадково в Європі люпин називають «благословенням» для важких ґрунтів: глинистих тощо.

Визнаний найбільш ефективним сидератом для бідних легких ґрунтів із підвищеною кислотністю. Навіть на таких ґрунтах накопичує багато зеленої маси, 300-400 кг на сотку, на більш багатих ґрунтах дає до 5-7 центнерів (!) зеленої маси на сотці. Істотно підвищує родючість суглинистих та супіщаних ґрунтів, повністю замінює гній, сприяє розкисленню ґрунтів. Після зрізання та розкладання в ґрунті біомаса люпину стає легкозасвоюваним добривом, а ґрунт поповнюється органікою, гумусом. Більше від інших сидератів видобуває з повітря азоту і накопичує його в грунті (2 кг на сотку!) завдяки бульбочковим бактеріям, що розвиваються на корінні.

Найкращі результати використання біомаси синього люпину досягаються при закладанні її в окультурений ґрунт на глибину близько 8 см. При цьому, враховуючи ті ж причини, товщина шару біомаси не повинна бути більше 6 см. Люпин ефективно поглинає живильні елементи не тільки з пласта, що обробляється, запобігаючи їх вимиванню, але також із глибоких шарів, повертаючи поживні елементи у верхні.

Жовтий люпин найбільш терпимий до піщаних ґрунтів. Люпин жовтий не терпить лужної реакції ґрунту. Вузьколистий синій люпин краще від інших росте на кислих ґрунтах, але віддає перевагу середньосуглинистим і супіщаним зі слабокислою та нейтральною реакцією. Синій та жовтий люпин погано миряться з ущільненням ґрунту, утворенням кірки та надлишком вапна. Білий люпин більше від інших потребує поживних суглинистих ґрунтів з нейтральним рівнем кислотності. Це єдиний із люпинів, який росте на карбонатних ґрунтах.

Вологолюбний, холодостійкий та світлолюбний.

Добрив вимагає меншою мірою, ніж інші сидерати. Азот і перегній не вносять, щоб не придушувати азотфіксуючу діяльність бульбочкових бактерій. Розпушування ґрунтів плоскорізом Фокіна або культиватором – достатній та оптимальний спосіб обробки, що підвищує родючість ґрунтів та зберігає сили землероба.

У тому випадку, коли сидерований грунт долають бур’яни, ці показники можуть бути, відповідно, до 25 см і до 10-12 см, для полегшення прополювання.

Норми висіву: вузьколистий і жовтий – 1500-2000 г на сотку, при сівбі вручну і при пожнивному посіві синього і при посіві білого люпину – до 3000 г на сотку. Насіння має бути скарифіковане (з потертою оболонкою). Значно покращує проростання насіння та розвиток рослин додавання ЕМ-препаратів, що містять бульбочкові бактерії. При вирощуванні на насіння ширину міжрядь збільшують.

Підрізають плоскорізом Фокіна або культиватором, попередньо поливши розчином ЕМ-препаратів. Обробка ЕМ-препаратом прискорює процеси ферментації та створює сприятливі мікробіологічні умови, які призводять до збагачення ґрунту поживними речовинами та мікроелементами.

Великі загрубілі стебла краще подрібнити. Якщо ж залишають до весни для снігозатримання, враховують, що дія добрива при цьому різко зменшується.