Пелюшка (горох) 1кг

Пелюшка – кормовий горох (польовий, сірий, піщаний) – рослина з червоно-фіолетовими квітками, що вирощується в суміші з вікою, вівсом, ячменем на корм худобі (зелена підгодівля, підніжний корм, сіно, зерно) або на зелене добриво на піщаних ґрунтах, де не визрівають люпини. Віддає перевагу суглинистим грунтам, але дає непоганий урожай на піщаних і торф’яних грунтах. Як сидерат цінується за скоростиглість (одна з найкращих серед бобових), що дає можливість використовувати його в проміжних посівах (перед озимими або після озимих та ранніх ярих зернових та ранніх овочів).

Сіють на глибину 3-5 см, на легких та сухих ґрунтах – до 7 см. Норма висіву 2-2,5 кг на сотку, ширина міжрядь 7-15 см. При ручному та літньому посіві до 3-3,5 кг. На насіння сіють з шириною міжрядь 15-30 см. Насіння проростає при температурі 2-3 С, сходи витримують короткочасні заморозки до -4-5 С.

Після розкладання у ґрунті біомаса стає легкозасвоюваним рослинами добривом, а ґрунт поповнюється органікою, гумусом. Завдяки бульбочковим бактеріям, що розвиваються на коренях, видобуває з повітря азот і накопичує його, хоча й менше, ніж багаторічні бобові, буркун та люпин, але значно більше, ніж будь-які хрестоцвіті та злакові сидерати.

Пелюшка дренує, покращує структуру ґрунту, оздоровлює, підвищує його повітро- та вологоємність. Покращує умови життєдіяльності черв’яків та ґрунтових мікроорганізмів, при розкладанні служить їм кормом. Це, у свою чергу, призводить до зменшення захворюваності рослин та підвищення врожайності. При щільному посіві в окультурені ґрунти пелюшка пригнічує розвиток бур’янів.

Максимальна азотфіксація – у період масового цвітіння. Як добриво для отримання більшого врожаю кращої якості доцільно висівати в сумішах з культурами, що “підтримують” (бо стебла у гороху кучеряві) – вівсом, суданською травою, кормовими бобами, кукурудзою та іншими – у співвідношенні 3:1. В якості сидерату вирощують частіше як проміжну культуру: або висівають ранньою весною і зароблюють під озимі або сіють після збирання озимих культур, ранніх овочів. Слід враховувати, що при пізніх посівах горох частіше уражається хворобами та шкідниками.

Вимагає окультурених, поживних, середніх за механічним складом ґрунтів із нейтральною реакцією. Не виносить важких, глинистих, кислих, перезволожених. Вологолюбний, особливо у періоди проростання насіння та плодоутворення. Чутливий до посухи, не виносить надлишкової вологи. Холодостійкий, слабо морозостійкий. Світлолюбний, пригнічується при нестачі світла. Рослина довгого дня

Найкращі попередники гороху – озимі та просапні культури: кукурудза, буряк, картопля, овочеві та баштанні культури. Розпушування ґрунтів плоскорізом Фокіна або культиватором – достатній та оптимальний спосіб обробки, що підвищує родючість ґрунтів та зберігає сили землероба. Для отримання кращого врожаю слід використовувати Ріверм та препарати ефективних ґрунтових мікроорганізмів (ЕМ-препарати: Емочки, ЕМ-А, Емочки-Бокаші). Рекомендується не сіяти горох по гороху.

Найкраща фаза для скошування в якості сидерату – початок цвітіння. Підрізають плоскорізом Фокіна або культиватором, попередньо поливаючи розчином ЕМ-препаратів. Обробка ЕМ-препаратом прискорює процеси ферментації та створює сприятливі мікробіологічні умови, які призводять до збагачення ґрунту поживними речовинами та мікроелементами.