Еспарцет – багаторічна рослина сімейства бобових. На одному місці може зростати 3-7 років. Відмінний медонос, кормова та лікарська культура.
Ідеальна глибина для посіву еспарцету – 2-3 см, якщо ґрунти важкі, а при середніх і легких – на 3 – 4 см. При дуже великій глибині загортання може суттєво знизитися схожість еспарцету. Еспарцет висівають також у сумішах з багаторічними злаками – кострець безостий, пирій сизий і безкореневищний, грястиця збірна та ін.
Відомо близько 150 видів цієї рослини, що ростуть у диких умовах у середній та південній частинах Європи, у західній Азії та північній Африці. У культурі відомий близько 600 років. Висота досягає 30-80 см. Корінь еспарцету стрижневий, стебло пряме, верхня його частина гілляста. Еспарцет відрізняється яскравими, красивими квітками рожево-пурпурового кольору. Цвітіння починається з другого року життя рослини, еспарцет цвіте з початку літа до початку липня. Кожна квітка, що розпустилася, живе зовсім недовго -10-12 годин.
Плід рослини – боб, багатий на білок, має форму квасолі, гладкий на дотик, сірувато-жовто-зеленого кольору.
Для еспарцету небажані кислі ґрунти, тому що в них слабо розвиваються бульбочкові бактерії, внаслідок чого засвоюваність рослинами азоту з повітря значно знижується. Тому кислі ґрунти рекомендується попередньо піддавати вапнуванню.
Відмінний сидерат (застосовується для ґрунтозахисного сівообороту). Його вирощують з метою подальшого зароблювання в ґрунт як органічне добриво. Найкращий термін скошування – початок цвітіння. Якщо його вирощують як медонос, то скошування роблять після цвітіння. Еспарцет – один із найкращих попередників практично для всіх культур. Він багатий на білки, вуглеводи, жири, мікроелементи, безазотисті сполуки, вітамін С, рутин, флавоноїди та амінокислоти.
Еспарцет цікавий як збагачувач грунту азотом, фосфором, органічними речовинами.
На відміну від таких багаторічних бобових як люцерна та конюшина еспарцет посухостійкий, тому найбільше застосування як сидерату та кормової рослини має в зоні Степу та південного Лісостепу України. Найбільший урожай дає на другий та третій роки життя. Із четвертого року продуктивність падає. Його коренева система досить потужна, корінь росте углиб, досягаючи 2,7 метрів. При зборі надземного врожаю на корм залишається органічна речовина – це коріння та стерневі залишки еспарцету – 69% біомаси рослин еспарцету.
Зимостійкий, краще переносить суворі зими, ніж люцерна та конюшина. Добре пристосовується до малопотужних кам’янистих ґрунтів.
Карбонатні чорноземи лісостепів та степів найбільш підходять для цього. Легкі піщано-глинисті ґрунти теж підходять для сівби такого типу еспарцету. Добре витримує засолення. Має хорошу розчинність кореневих виділень і може рости на кам’янистих та грубих кам’янистих ґрунтах, де інші культури не дають урожаю. Не витримує лише тривалого (понад 30 днів) затоплення весняними водами в перший рік життя. Зимостійкість, а також посухостійкість еспарцету гідна похвали. Ґрунти, на яких вирощувався соняшник, для вирощування еспарцету не підходять, оскільки така рослина висушує ґрунт.
Посухостійкий. Морозостійкий. Світлолюбний.
Добрив вимагає меншою мірою, ніж інші сидерати і на добрива еспарцет реагує слабо. Азот і перегній не вносять, щоб не придушувати азотфіксуючу діяльність бульбочкових бактерій. Розпушування ґрунтів плоскорізом Фокіна або культиватором – достатній та оптимальний спосіб обробки, що підвищує родючість ґрунтів та зберігає сили землероба.
Для отримання найкращого врожаю слід використовувати препарати ефективних ґрунтових мікроорганізмів.
В якості сидерату дуже важливий як меліорант. Фітомеліорація – дуже ефективний агрозахід в оздоровленні ґрунтів та навколишнього середовища. Одним з кращих фітомеліорантів, особливо для степової зони, є еспарцет, який сприяє структуруванню ґрунту та відновленню балансу його родючості.
На схилах та землях, що потребують фітомеліоративного оздоровлення, еспарцет висівають без покривної культури, в інших випадках – сіють під покрив ячменю, вівса, пшениці. Норму висіву покривної культури зменшують на 50%. Перед посівом готують насіння, обробляючи його Мікосаном, Рівермом. Після сівби ґрунт необхідно закаткувати. Найкращим еспарцет вдається при ранньовесняній сівбі.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.