Я, Сабліна Ольга, народилася в м. Севастополі, зараз проживаю в с. Колісники, Прилуцького району, Чернігівської області.
Отримавши тут 2 га землі, я вирішила на цій території зробити маленький ставочок (3 сотки) для поливу рослин. Природну канаву, що знаходиться на цій ділянці, поглибив екскаватор. З вийнятого ґрунту зробила дамбу. У цій канаві почала набиратися вода. Мій ставочок облюбували дикі качки, черепахи, на водопій заходять кабани. Цю ідилію перервала делегація на чолі з прокурором. Справа в тому, що роблячи ставочок, я порушила Земельний кодекс України, де говориться, що не можна знімати самовільно верхній шар грунту. Згодна. А як тоді зробити ставочок? Для цього треба ці 3 сотки вивести з фонду с/г земель, перевести в водний фонд, замовити та оплатити проект робіт, узгодити з усіма інстанціями. І це для ставочка в 3 сотки? Поки я відбулася штрафом в 1000 грн, нервовим зривом і безсонною ніччю.
Представник госгеокадастра сказала мені: «Не ви перша, не ви остання». Багатодітна сім’я на своїх 2 га теж викопала ставочок для розведення качок. Але у них, як і у мене, зі старостою села теж були конфлікти. Тому документи в поліції з’явилися дуже швидко. І як не намагалася ця сім’я в суді довести, що ставочок потрібен їм для ведення фермерського господарства, в результаті змусили їх його закопати.
Ось тут і виникає нестиковка. Для ведення сільського господарства потрібна вода. Пластикові або залізні ємності-басейни на ділянці поставити можна. При цьому родючий грунт не зніметься, але і не буде задіяний. Його просто поховають під контейнером. І щоб наповнити цю ємність, треба десь взяти воду. Зазвичай б’ють свердловину і качають воду з другого горизонту, де вода під тиском. А там запаси води вічні? Адже третій горизонт води вже є стратегічним запасом країни. Плюс естетичний вигляд ємностей так собі, не дуже. Якщо ж викопати яму зі зняттям грунту, і вода з верхнього першого горизонту плюс вода опадів наповнять цей резервуар, то цією вологою ще й насититься земля навколо. Яскравий приклад тому – оазиси в пустелі. Ми живемо ще не в пустелі, але все частіші пилові бурі – це провісники опустелювання наших земель. У Чернігівській області кількість річних опадів – близько 700 мм в рік. Це так, трохи 7000 л (35 двохсотлітрових бочок!) На 1м2 землі. Чому ми не можемо зібрати і зберегти цю воду!? Куди вона подінеться? Якщо земля суха, то вода не вбирається в землю, а скочується з неї. Колодязі висихають не тому, що жарко, а тому, що вода не проникає вглиб. Цьому також сприяє і орна обробка землі плугами. У кількох країнах Євросоюзу плуги вже заборонені, тільки нульова обробка грунту. Але це питання мені навіть страшно піднімати. Для переходу на безорне землеробство потрібна політична воля та обізнаність і усвідомленість фермерів.
А куди фермери подінуть знятий ґрунт? Звичайно ж, використають за призначенням. А якщо в ямі вода не з’явиться? Тут теж є варіанти: льох, силосна яма, поглиблена теплиця, закопають назад, в кінці-кінців.
Але краще, щоб все у людей виходило. І для цього, як мені бачиться, необхідно вести просвітницьку роботу. Перед створенням свого ставочка я переглянула все, що змогла знайти в інтернеті; перечитала по декілька разів літературу, яку знайшла на цю тему; мала бесіди з викладачами Рівненського водного інституту, Прилуцького Гідротехнікуму, але НЕ на всі цікаві для мене питання отримала відповідь. Добре, що екскаваторник тямущий попався, зробив все по розуму. А ось в нашому селі ставок почистили, але тільки гірше зробили. Від ставка калюжа залишилася (або книжок не читали, або з екскаваторником не пощастило).
Вирішення питання щодо насичення землі водою я бачу таким.
Людям, які взяли по 2 га землі для сільського господарства, дозволити робити невеликі водойми без спеціальних документів. Площа водойми повинна бути не менше 1 сотки, з глибоководною і мілководною зонами для циркуляції води. В іншому випадку вода буде застоюватися і гнити. Погодьтеся, адже для ставочка в 5 соток недешеві документи ніхто робити не буде. А ось якщо на кожному з 2 га з’явиться цяточка-ставочок, то водний баланс землі прийде в норму. Маючи багато заглиблень в землі, при сильних дощах краплі води, збираючись в струмочки, не будуть утворювати потужні потоки, що затоплюють села, тому що воді буде місце де накопичуватися. При отриманні документів на землю люди повинні отримати і запрошення на курси, онлайн семінари, відеоуроки з облаштування водойм. І обов’язково, щоб ця водойма не була встелена штучною плівкою або іншим видом штучної гідроізоляції. Тільки безпосередній контакт води і землі дасть бажаний результат.
Почувши фразу «не Ви перша, не Ви остання», мені стало зрозуміло, що люди інтуїтивно на підсвідомому рівні намагаються відновити втрачену гармонію з природою.
З повагою, Ольга Сабліна
