Шановний монах Серафим Саровський (у світі – Прохор Сидорович Мошнін) чинив подвиги аскетизму, пустельника, стовпництва (він провів на величезному валуні тисячу днів і ночей), сухояди та мовчання. Він з честю витримував послані Спасителем випробування і відважно протистояв диявольській спокусі. Преподобний носив одну й ту саму рясу взимку і влітку, сам добував собі їжу (згідно з літописом, протягом трьох років він харчувався лише яглицею), мало спав, майже постійно перебуваючи в самовідданій молитві.
До подвижника приходять не лише православні, а й католики та протестанти, на його заступництво сподіваються мешканці ближнього та далекого зарубіжжя. Відомо багато випадків, коли благодать святого рятувала людей від небезпек і погроз, знищувала розпусні пристрасті, розвіювала помилки, дарувала особисте щастя та душевну гармонію.
