Ще років 10 тому вперше побачила помідорчики у вазоні на підвіконні у моєї подруги, яка проживала в Києві на дванадцятому поверсі. На той момент ми з сім‘єю вже жили в своєму будинку, але навіть на своїй ділянці нічого, крім квітів, не вирощували, тільки одно збирались. Хоча, на той час, після прочитаної «Анастасії» В.Мегре я розуміла, наскільки важливо і корисно виростити самому, але не сприймала, тому і відтягувала з посадкою овочів, тим паче, батьки забезпечували всім домашнім.
Яким же було тоді моє здивування, коли я побачила, як помідорчики моєї подруги зацвіли в квартирі та ще й в березні, а згодом з’явилися і червоненькі помідорки. Але найбільш приємно мені було чути, коли маленька донечка моєї подруги вихвалялася, яка в неї чудова мама і як гарно вони вдвох спрвляються з доглядом цього живого кущика і з яким нетерпінням чекають моменту їх спробувати. Ця ситуація надихнула мене, і вже тією ж весною в нас була відведена невеличка діляночка для овочів.
Років через чотири, коли я вже сама на підвіконні почала вирощувати свою розсаду, підійшов до мене мій двохрічний синочок, подивився на малесенькі росточки і таким ніжненьким голосочком заговорив до них: «Ростітє, мої харошенькіє». От тоді я конкретно зрозуміла, що потрібно обов’язково вирощувати кожній сімї для себе овочі і все інше, бо вирощена з самого насіннячка рослинка уже своя, найкраща, була збагачена нашою увагою, радістю і теплом. І який би той овоч чи фрукт «смачний», «органічний», «домашній» не був – а свій всеодно найкращий, найсмачніший і найкорисніший.
В минулому році нам захотілося виростити свої огірочки до Паски, отже посіяла я їх на початку березня в 0,5 л вазончики, попередньо замочивши їх в ЕМ-розчині (1мл на 1 л води), щоб змити нанесену на насінинку хімію, можна було взяти інші кімнатні огірки, наприклад, «Кімнатне чудо» від ТМ Сонячний март, але мені хотілося спробувати саме голандський сорт «Пучіні», який дуже вихваляли в Клубі.
Насіннячко, дійсно, 100 відсотково зійшло і відведене на південій стороні вікно, мабуть, дуже подобалося моїм огірочкам, вони дуже швидко пішли в ріст, навіть незгледілась, а вже треба було пересаджувати в більший вазон. В мене 5-ти літрових було тільки 3, тому по одному туди і посадила, а ще 3 посадила в 7-ми літровий, щоб спробувати, як воно буде, а решту 4 шт віддала сусідкам.
Отже, там, де 5-ть літрів вазон – огірочки розвивались чудово, грунтосуміш «Дорогинська» прекрасно підійшла для них. А от ті, яких було 3 в одному вазончику, спочатку і густо цвіли, і дали чудовий перший урожай, але потім почав обпадати цвіт або засихали огірочки, все-таки ставало їм тісно. Вихід був один – добряче підживити – і спрацювало. Допоміг «Ризостім», «Вермістим» та розчин Емочки, якими обробляла почергово. З 11 квітня і майже до кінця травня ми куштували свої огірочки. Можна було і далі іх підживлювати і вирощувати на балконі, але я винесла їх на город, де вони, на диво, теж прижились і радували й далі смачними плодами.
Тетяна Селюх, член Клубу Органічного Землеробства, м.Прилуки
