Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?…
За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
https://maximum.fm/novini_t2