Гірчиця 1 кг

Гірчиця – однорічна рослина сімейства хрестоцвітих. Зелене добриво (сидерат), кормова та медоносна культура.

Цінується за найбільшу здатність швидко проростати та нарощувати відносно велику масу в короткий холодний період. Урожайність зеленої маси понад 400 кг на сотку, у зеленій масі накопичує 22% органічних речовин, 0,71% азоту, 0,92% фосфору, 0,43% калію. Гірчиця є навіть ефективнішим добривом, ніж перегній. Під час цвітіння приваблює корисних комах.

Зелене добриво. Після розкладання у ґрунті біомаса гірчиці стає легкозасвоюваним добривом, а ґрунт поповнюється органікою та гумусом. Гірчиця значно поступається бобовим сидератам за вмістом азоту. Здатна поглинати поживні елементи, що важко розчиняються, недоступні для інших рослин і переводити в легкодоступні. Ефективно поглинає живильні елементи з пласта, що обробляється, запобігаючи їх вимиванню в підґрунтя.

Грунтоутворювальні та ґрунтозахисні якості. Добре розпушує, структурує, дренує ґрунт, підвищує його повітро- та вологоємність. Стрижнева коренева система гірчиці проникає на глибину до 2-3 м. Це одна з найкращих культур для захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії навесні та восени, а якщо її не скошувати, то й узимку. Затримує сніг, сприяє меншому промерзанню ґрунтів і, отже, більшому накопиченню вологи. У степових районах для цього її іноді висівають одиночними рядами серед озимих.

Фітосанітарні якості. Активно оздоровлює ґрунти. Наявність у всіх частинах ефірних олій служить профілактичним засобом від накопичення шкідників (дротяника, слимаків, горохової плодожерки) та грибних інфекцій (ризоктоніозу, парші картоплі). Покращує умови життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів та черв’яків, при розкладанні служить їм кормом. Це, у свою чергу, призводить до зменшення захворювань рослин та підвищення врожайності. При сівбі в окультурений ґрунт ефективно пригнічує розвиток бур’янів.

Кормова культура. Якість зеленої маси за поживністю наближається до комбікормів. Особливо цінується за високий вміст протеїну в осінній період. Недолік – у відсутності багатьох вітамінів та біологічно активних речовин та наявності токсичних глюкозидів та гірчичної олії, кількість яких збільшується у міру старіння рослини. Тому на зелений корм та силос скошують до цвітіння та дають тваринам у суміші з іншими кормами не більше 20-30 кг на добу на одну корову. Після подрібнення краще використовувати корм протягом години, оскільки маса самозігрівається та смакові якості падають.

Медоносна культура. Медпродуктивність 50-90 кг/га.

Вирощування. В якості сидерату частіше вирощують після ранніх овочевих та озимих та ранніх затятих зернових, зрізаючи до зими. Іноді зрізають навесні, але удобрювальна цінність при цьому зменшується. Сіють і навесні, зароблюючи під озимі чи інші культури. Підсівають у розріджені посіви багаторічних трав на останньому році їхньої вегетації. Гірчицю сіють, вирощують і зрізають 2-3 рази за сезон, причому востаннє за 1,5 місяці до морозів.

Ґрунти. Гірчиця вимагає окультурених поживних зв’язаних ґрунтів. Добре росте на дерново-підзолистих, удобрених органічними добривами. Може рости на супіщаних, окультурених торфових ґрунтах. Не терпить важких глинистих та запливаючих кислих ґрунтів і солончаків.

Вологість. Вологолюбна, але меншою мірою, ніж редька олійна. Особливо потребує вологи в період проростання та бутонізації. Слабозасухостійка.

Температура. Гірчиця – один із найбільш холодостійких сидератів. Найхолодостійкіший серед хрестоцвітих. Насіння сходить при -1-2°С, вегетація продовжується пізно восени при 3-4°С, сходи переносять заморозки до 4-5°С.

Освітленість. Світлолюбна.

Посів. Сіють навесні за місяць до посадки картоплі та овочів або восени після збирання врожаю з кінця квітня до середини вересня. Сходи з’являються на 3-4 день. Але при посіві після 10 серпня (на Півдні після 20-го) ґрунтозахисні та фітосанітарні якості сидерат виконує, а удобрювальні – погано, зеленої маси наростає мало. На зелене добриво та корм сіють 120-150 г на сотку (ширина міжрядь 15 см). Після посіву вручну врозсип, або після 10-20 серпня – 300-400 г на сотку. Глибина 2-3 см. Після сівби ґрунт прикатують. В якості сидерату висівати краще в суміші з бобовими (через ряд). На насіння та для медозбору сіють із шириною міжрядь 30-45 см, зменшуючи норми висіву.

Підготовка ґрунтів. Розпушування ґрунтів плоскорізом Фокіна або культиватором – достатній та оптимальний спосіб обробки, що підвищує родючість ґрунтів та зберігає сили землероба. Для отримання кращого врожаю слід використовувати органічні добрива (“Біовіт”) та препарати ефективних ґрунтових мікроорганізмів (Емочки).

Зрізання. Через 1-1,5 місяця після висіву гірчиця зростає до 15-20 см. Її підрізають плоскорізом Фокіна або культиватором, попередньо поливаючи розчином ЕМ-препаратів. Обробка ЕМ-препаратом прискорює процеси ферментації та створює сприятливі мікробіологічні умови, що призводять до збагачення ґрунтів поживними речовинами та мікроелементами. Під озимі зароблюють не пізніше ніж за 3 тижні до посіву. При пожнивному (поукосному) вирощуванні за 2 тижні до замерзання ґрунтів, ніколи не пізніше фази початку утворення насіння.

Увага! Процеси розкладання залишків рослин, гумифікації проходять лише за наявності вологи у ґрунті. Тому сидерація без додаткового зрошення ефективна лише в умовах Полісся та Західної України, на Півдні – лише за зрошення, у Центральних районах потребує поливів під час посух.

!!! Хрестоцвіті сидерати не використовують як попередник капусти!