Вегетарианство, сыроедение...

[Ktyf]

sv81, это я жаловалась не на лебеду, а на ширицу И тоже интересовалась съедобностью вьюнка!

[sv81]

вьюнок, по статьям в сети ядовит(((( надо его просто земле отдавать

[Iris]

Интересная тема))).

Справді гарна тема.
Давно хотіла подякувати Наталії Кобзар за її книгу, та все ніяк зібратись не могла, тепер напишу. Я давно хочу стати вегетаріанцем, але стан здоров'я не дозволяє поки що зробити це остаточно, тому зелень, різноманітні салати я вживаю давно. Коли прочитала книгу Джорджа Озави, вирішила не вживати картоплю, замінивши її кашами. А кашу, зрозуміло, саму не з'їси, потрібен хоч якийсь салат. З метою урізноманітнення цих салатів, пробувала додавати до них дикорослі їстівні трави; не сподобалось, адже дикороси, як правило, містять більшу кількість різноманітних гіркот, порівняно з традиційною салатною зеленню, і жодне вимочування не усуває гіркоту кульбаби. За ті, мабуть, сім років, коли я перейшла на каші, вони мені добряче набридли, картопля повернулась в моє меню ( але в дуже обмеженій кількості, може, разів зо два на тиждень, — вона дуже розслаблює, робить сонливою, млявою, попри те, що смачна і те, що росте на нашій присадибній ділянці). Тому я періодично, влітку, робила спроби стати сироїдом. Останній минулорічний експеримент тривав рівно 2 дні: голод, який розігрався після поїдання кольрабі і латуків був такий, що я наїлась всього, що на кухні знайшла, і вареного, і м'ясного в т.ч. Але цього року я знайшла у нашому місті клуб органічного землеробства, мені якраз потрібні були практичні поради, і за якихось кілька місяців я потрапила на семінар Наталки Кобзар, на якому вона свою книгу про природовідповідне харчування травами представляла. Зізнаюсь, спочатку я все скептично сприймала, не дуже розуміла про які такі ферменти у сирих харчах йдеться, якщо відомо, що всі ферменти вузькоспеціалізовані і виділяються травною системою. А потім зацікавилась, тому що я давно хотіла вживати трави в їжу, але належного способу не знаходила. А тут така проста ідея: дикороси краще пристосовані до виживання, отже потужніші, у них кращий вітамінний склад, багато їстівних дикорослих трав (всі) мають лікувальні властивості. І що взагалі може перевернути свідомість закомплексованої псевдоцивілізацією і псевдовихованням людини — вони ростуть повсюдно і доступні протягом усього літа, і їх можна заготувати на зиму! А вживати їх зручно в зелених коктейлях. А ще з них можна готувати різноманітні страви, які потребують кулінарної обробки. Коротко кажучи, лекція перевернула моє ставлення до трав. Я вирішила не додавати їх до салатів і шпинатів, а зробити самостійним пунктом меню. Спочатку (з березня до квітня) я готувала просто салатики з кропиви та сниті, оскільки в блендер ще класти було нічого, зелені малувато. При цьому спостерігався цікавий ефект. Салату багато не з'їси, а старої картоплі чи моркви з льоху після такого салату зовсім не хочеться, і доводилось їсти (ті самі моркви-каші) тільки коли по-справжньому голод відчуваєш.
Коли зелені стало більше, я придбала блендер, ручний, 400-ватний, привезений з Німеччини Сlatronic. Треба сказати, що після лекції Наталки Кобзар, я вирішила з'ясувати хто така Вікторія Бутенко, і буквально, захворіла її ідеями щодо зелені, які для мене стали революційними, і ще більше зміцніла в рішенні почати харчуватись травами. Щоправда, я так і не навчилась готувати зелені коктейлі з фруктами, я й досі їм ці коктейлі трохи скривлена — трави гірчать, але додати до цього солодкого не наважуюсь, — відверто кажучи, сумнівне задоволення. Разом з тим, зелений коктейль вприкуску з чим вам там подобається: молодою картоплею чи кашею, чи ще з чим — це смачно, легка гіркота кропиви, чи сниті, чи щириці при цьому не відчувається. Особливо сподобалась страва, яку умовно можна назвати “волок”.Виявляється є така страва, її готують з молодих листочків цукрового буряка, але я готувала це з портулака, лободи і щириці, заливаючи все омлетом, сказати правду, відірватись неможливо, і як каже Наталка Кобзар про страви з трав,“це дуже повноцінна їжа”. І ось чому. ООН давно визнала існування прихованого голоду, зумовленого збіднінням ґрунтів, внаслідок господарської діяльності людини. Це проявляється в тому, що по об'єму ви споживаєте достатню кількість їжі, але поживних елементів у ній не вистачає, таким чином, організм недоотримує необхідні поживні речовини, але ж ви їсте достатню кількість їжі, більше ви її з'їсти не можете! Якщо взяти до уваги, що переважна кількість (уся!) їжі “з супермаркету” (читай:”купленої”) виросла саме на збіднених ґрунтах, з додаванням мінеральних добрив, які іще зменшують кількість вітамінів у їжі, то аж ніяк не доводиться дивуватись смертельним випадкам на уроках фізкультури в Україні, чи практично 100% захворюваності випускників середньої школи. І наголошу: саме школярів. Вплив мутагенів на організм тим сильніший, чим раніше вони починають свій вплив. Найсильніші мутагени — хімічні (почитайте склад придбаного продукту, а ще подумайте про різноманітні допустимі норми гербіцидів-пестицидів, які на етикетці не зазначені, про те, що ніхто не досліджував, як вони взаємодіють між собою і пролонгованого впливу на людський організм цих “коктейлів”, і все стане зрозумілим). Якщо доросла здорова людина почне харчуватись нездоровою їжею в зрілому віці, ми можемо і не побачити шкідливих наслідків, але коли таку їжу отримає ембріон, а потім немовля, дитина, підліток, то ці наслідки стануть добре помітними, про це можно прочитати в інтерв'ю професора Арпада Пуштаї ( Árpád Pusztai), здається тут: http://permaculture.org.au/2010/08/27/b ... -potatoes/ чи тут : http://permaculture.org.au/2010/08/27/a ... wing-hero/ .
Тому зрозуміло, що зелень дикорослих трав особливо цінна для наших сучасників. Хто хотів би дізнатись про це більше, варто пройтись сайтами сироїдів, почитати книги Вікторії Бутенко. А от книга “Природовідповідне харчування. Трави” Наталки Кобзар стала для мене настольною. Особливо вдячна авторці за її “дві глави з цифрами”, насправді цю інформацію необхідно було зібрати і систематизувати, ніхто зелень дикоросів не описує з погляду харчової цінності, швидше як вітаміноносні лікувальні трави. І завдяки її праці, я помітила важливу закономірність: вітамінів групи В в зелені практично немає, йод — рідкісний елемент, поповнити його за рахунок тільки трав неможливо. З вітаміном В впораються проростки злаків, я так гадаю, а от йод треба брати з інших джерел. Буду вирішувати.

Ще раз хочу подякувати Наталії Кобзар за відвагу, сміливість у пропагуванні своїх поглядів і переконань, а також за працю з написання, без сумніву, цінної книги. Хай щастить!

[thebeeman]

Очень советую ресурс по сыроедению: http://truehealth.ru
Адекватный и интересный. Там же есть хороший FAQ: http://truehealth.ru/rawfaq
Зацените!

[Max]

Если интересно, то могу выложить полный рецепт.

Де обіцяні рецепти?

Если выращивать рожь самому, так вообще получится идеально, как в старые времена.

Ви вирощуєте? Яким чином обробляєте до стану борошна ?

[kittenkat]

Де обіцяні рецепти?

Рецепт в теме Домашний ржаной хлеб в этом же разделе.
Сейчас продаются ручные и электрические мельнички. Экологичнее пользоваться ручной мельничкой. Засыпал зерно и крутишь ручку, как в мясорубке. Как появилась свободная минутка, подошел, покрутил и пошел дальше.

[Kristina]

kittenkat, а какая у вас мельница? вроде такие мельницы достаточно дорогие, или не так?

[Max]

Засыпал зерно и крутишь ручку, как в мясорубке. .

Щоб засипать зерно, його потрібно змолотити ! Чим це зробити?
Дякую за вказівку напряму на рецепти!

[kittenkat]

Щоб засипать зерно, його потрібно змолотити ! Чим це зробити?
Дякую за вказівку напряму на рецепти!

Лично я, признаться честно, рожь сама пока не выращиваю. Негде. Но слышала от людей, ведущих здоровый образ жизни, что они выращивают. По поводу мельнички они мне и рассказывали. Цены на них действительно в районе 100 евро, но ведь она покупается один раз! А вот поповоду молотьбы я не спрашивала.
Хотя если посмотреть с другой стороны: наши предки еще каких-то 120-150 лет назад делали все самостоятельно. И рожь и пшеницу выращивали, сами обрабатывали, молотили, мололи. И все было замечательно. А во времена СССР государство ввело монополию на злаки, запрещая их выращивать на личных огородах. Разрешалось только государству пшеницу сеять. Так вот нас и отучили самостоятельно себя обеспечивать хлебом. А на самом деле на ОДНОГО человека в год нужно всего 10*10 м грядка пшеницы. Но это так лирическое отступление.
Вернемся к молотьбе. Это можно делать цепом, как делали наши предки. Ничего сверхъестественного я в этом не вижу.

[Siu]

http://cluboz.net/forum/index.php?f=10& ... =viewtopic - создала отдельную тему.