Широкої популярності набувають декоративні трави. Більшість з них належить до родини злакових. Це красиво та практично. Оформлення саду – творча задача, вимагає фантазії та почуття гармонії. Прикрасити участок можна не тільки кольорами, хвойниками або декоративними багаторічниками, але і різними злаковими культурами.
Злакові культури набирають популярності в ландшафтному дизайні. Їх сміливо висаджують в садах, палісадниках, по краю газонів, в квітниках. Високорослі екземпляри можуть відігравати роль живоплоту на дачі.
Цьому сприяє ряд їх переваг:
• посухостійкість;
• морозостійкість;
• невибагливість;
• незвичайна, стильна краса;
• різноманіття кольорів, форм, розмірів;
• хороше «сусідство» з іншими культурами;
• пишність сольних посадок;
• довге зберігання в букетах;
• декоративність до, під час і після цвітіння.
Декоративны трави для клумб не так кидаються в очі, як квітучі культури, проте володіє елегантністю і оригінальністю, добре розбавляє строкатий фон спокоєм і умиротворенням.
Де посадити декоративні трави?
Для злакових культур вибирають найвидніші місця, щоб показати їх гарний вигляд. При правильному розташуванні, декоративні трави стануть чудовою прикрасою альпійських гірок, міксбордерів і клумб.
Дуже вдало виглядають сольні посадки трав на тлі газонів.
Залежно від висоти, злаки розміщують на передніх або задніх планах квітників, з різних видів можна створити неймовірні моноклумби. Різні форми і структури чудово виглядають один з одним, створюючи привабливий фон.
Злаки збережуть декоративність протягом усього сезону.
Злаки для оформлення ділянки
Щоб декоративні трави для саду радували високою декоративністю, добре вписалися в композицію, слід уважно підбирати сорти і види.
При підборі декоративної трави для оформлення ділянки слід враховувати особливості культур:
1.Агресивність розростання. Деякі невибагливі види злаків мають властивість розростатися і розсіюватися по околицях. Слід стримувати зростання їх сіянців, кореневищ, щоб зберегти гармонію і баланс композиції.
2.Вологолюбні. Культури підбирають за умовами для зростання: не можна разом висаджувати вологолюбні і посухостійкі рослини.
3.Висоту. Розміри трави для саду можуть варіюватися в залежності від виду і сорту. Так, деякі з них виростають не вище 0,5 м, інші – до 2 м.
4.Період декоративності. Деякі трави особливо декоративні у період цвітіння, що припадає на кінець літа. Розміщувати їх слід так, щоб за літо інші культура не затінили і не приховали їх за густим листям.
Перед вибором трав’янистих рослин слід ретельно розпланувати посадки, враховувати опис культури, її фото, потребу в догляді.
Ковила
Незважаючи на скромну природну красу і деяку дикість, ковила грунтовно оселилася в саду і на клумбах, надаючи їм природний шарм і чарівність. Головна її перевага – невибагливість і незвичайний вигляд.
Найбільш успішне застосування ковили в дизайні саду – формування композицій, що відтворюють рослинність степу. Тонкі, сиві волоски ковили плавними хвилями перекочуються на вітрі і заворожують погляд. Посадки щільними групами підсилюють декоративність.
Ковилу використовують при рослинному оформленні ставка разом з ірисами, осоками, гейхери, очеретом. Смуги ковили, що колишуться від вітру, стануть оригінальним оформленням уздовж садової доріжки. Ковилу висаджують уздовж лінії паркану, біля огороджень і стовпів.
Рослини-компаньйони
Модними напрямками в ландшафтному дизайні стали стилі «прерій» і «натургарден», що означає природний сад. У компаньйони для ковили підбирають лугові і степові рослини, щоб посадки виглядали природно. До них відносяться злакові види: костриця, лисохвіст, міскантус.
Яскраві поєднання з ковилою утворює скабіоза соковитих, насичених тонів. Ефектні композиції виходять з наступними рослинами:
1. маками,
2. шавлією,
3. вереском,
4. ромашкою,
5.іссопом, а також декоративними сортами цибулі і часнику
Ковила здатна відігравати тут сольну партію і бути фоном для більш барвистих сусідів.
Цікавим і оригінальним рішенням в ландшафтному дизайні стало використання злаків для виділення краси розаріїв. Особливо виграшні комбінації виходять з кучерявими трояндами і дрібноквітковими сортами.
Степова трава добре гармонує з хвойними, невисокими рослинами і декоративними кущами. У будь-якому куточку саду ковила дозволяє реалізувати нові ідеї в чудових композиціях.
Кортадерія
Пампасна трава, кортадерія, відноситься до злакових. Рослина багаторічна, здатна дуже швидко розростатися. Маючи розвинену кореневу систему, пампасна трава є рослиною, яку дуже важко потім вивести з ділянки (про це кожен квітникар повинен знати перед посадкою), але поряд з тим, рослина надзвичайно примітна своїми пишними суцвіттями-волотями різних відтінків.
Кортадерія має потужну кореневу систему, яка йде дуже глибоко в землю. При вирощуванні на грядці кількох кущів, утворює дуже щільний стовп, доростає до трьох метрів. Листя розміщене на тонких пагонах зеленого кольору, зустрічаються з сизим відтінком. Форма листка ланцетна, він дуже довгий, жорсткий, ним легко поранитися. При основі куща листя збираються у велику копицю. Квітконоси прямостоячі, стрілка формується з розетки листка на початку серпня. На її верхівці знаходиться складно волотисте суцвіття, що має довжину до півметра. На ньому сформовано дуже багато суцвіть форми колоса. Квітки мініатюрні, розташовані на кожному колоску, їх буває від 4 до 7. Забарвлення різне: білі, кремові, рожеві волоті з м’якими ворсинками.
В природі існує близько 25 різновидів цієї рослини. Культивується тільки кілька. Вирощується найчастіше Кортадерія Селло, у неї гарні волоті, що привертають увагу. Висота рослини становить три метри. Нижнє листя дуже жорстке має сизий відтінок.
Відомі сорти цього виду:
1.Кортадерія срібляста, яка виростає до двох метрів, має колоски з сріблястими квітками, обрамлені білими ворсинками.
2.Кортадерія рожева,суцвіття з колосками рожевого кольору. Виростає до двох метрів. Дуже теплолюбна культура.
3.Кортадерія Патагонія з білосніжними суцвіттями волотями і з сріблястим відтінком. Листові пластини зеленого кольору з сіруватим відтінком. Виростає до двох метрів.
4.Кортадерія Monstrosa з шовковими волотями білого кольору, вони дуже довгі, за рахунок довжини згинаються донизу. Виростає до двох метрів. Нижні жорсткі листя мають сизий колір.
Виростити Кортадерію можна двома способами: посіявши насіння або навесні відокремити частину від куща. З насіннєвого матеріалу вирощують шляхом отримання розсади. Перед посадкою насіння обов’язково стратифікують: кладуть на тиждень в холодильник на нижню полицю. Посіяти насіння потрібно в середині березня. Ґрунтова суміш складається з торфу і піску. На вологу грунтову суміш висівають насіння. Присипати грунтом не потрібно, достатньо лише придавити їх злегка. Зверху накривають плівкою або склом. Провітрюють посіви кожен день, грунт обприскують по мірі підсихання.
Сіянці з’являються через 12-15 днів. Висаджують сіянці в грунт, коли пройдуть всі весняні заморозки. Вирощена з насіння кортадерія буде цвісти тільки на п’ятий рік після висадки сіянців в грунт. Можна виростити й швидше. Для цього навесні від основного куща гострою штиковою лопатою відокремлюють частину кореневища разом із земляною грудкою. Висаджують в підготовлену ямку, поливають водою. Приживається кортадерія дуже добре і швидко.
Догляд за пампасною травою зовсім нескладний. Грунт підійде будь-який, родючий він чи ні – для кортадерії це не важливо: вона розмножується і цвіте на будь-яких грунтах. Це посухостійка рослина, яка добре почувається на ділянках з прямим сонячним промінням протягом всього дня. Висаджують на просторих територіях, можна навіть на таких, де не ростуть інші культури – кортадерия рости буде! Якщо довгий час немає опадів, то потрібно поливати водою, бажано два рази на місяць. Підживлення вносять тільки на початку вегетаційного періоду.
До зими таку високу рослину потрібно підготувати. Для цього обрізають всі пагони до висоти 50- 70 см. Зв’язують їх всі разом, злегка нахиляють до грунту. Ближче до основи з’язаного пучка кладуть утеплювач: сухе листя, ялинові гілки, солому або торф. До захворювань ця рослина в принципі не схильна, шкідливі комахи обходять кортадерію стороною. Групові посадки виглядають дуже ефектно. Можна висадити на задньому плані. Тільки при посадці потрібно враховувати агресивність коренів: через досить невеликий проміжок часу кортадерія може витіснити інші культури. Це потрібно знати при підборі сусідів на клумбу.
Спокійно можна висаджувати тільки групу з одних лише цих рослин, можна кілька сортів посадити разом, їх різнокольорові колоски прикрашатимуть ділянку. Колоски зрізають на зимові букети, які простоять майже до весни.
Міскантус
Цей високорослий злаковий багаторічник добре виглядає на задніх планах. Його висота в залежності від сорту варіює від 0,8 м до 2 м. Рослина утворює пухнасті купини.
Міскантус – один з найбільш популярних злаків в дизайні саду. Він являється декоративним з весни до зими, змінюючись протягом року. Рослина прикрашена то пухнастими суцвіттями, які можна використовувати для створення сухих букетів, то осіннім строкатим листям усіх відтінків коричневого, бордового і жовтого.
Лисохвіст
Багаторічна рослина, суцвіття якої нагадує хвіст лисиці. Цвітіння відбувається на початку літа. Розташовувати злак краще на вологих ґрунтах, оскільки він погано переносить посуху.
Підійдуть для нього мокрі луки, садові галявини. Лисохвіст висаджують в міксбордери, уздовж бордюрів, біля водойм. Він відноситься до любителів відкритих, добре освітлених місць. Він легко переносить погодні примхи.
Осока
Осока – мілководна багаторічна рослина, яка добре відчуває себе лише у вологому грунті. Її цвітіння припадає на початок літа. Висота рослин варіюється від 0,5 до 0,8 м.
Безліч видів осоки роблять її незамінною при створенні злакових композицій:
• золотиста;
• темна;
• висока;
• пальмолистна.
Декоративна трава утворює щільні, красиві купини. Висаджувати її можна по берегах водойм, по краю водної лінії з затопленням не глибше 10 см. Добре відчуває себе при легкому затіненні і на сонці.
Вівсяниця (костриця) сиза багаторічна
Декоративний злаковий багаторічник заввишки 30-60 см. Чудово виглядає в одиночних посадках. Утворює рівний, напівкруглий кущ з пишною кроною.
Цвітіння припадає на першу половину літа. Суцвіття підносяться над рослиною, роблячи її схожую на хмару.
Поширені два види:
• Костриця зелена. Листя рослини приємного зеленого кольору.
•Костриця сиза. За назву відповідає колір листя. Вона при достатньому освітленні має блакитно-сизе забарвлення з сіруватим нальотом.
Костриця найбільш популярна в озелененні, досить невибаглива і морозостійка. Гарна в килимових посадках, альпінаріях, рокарії. Можна використовувати її навіть в контейнерних посадках.
Вівсяниця Сиза Багаторічна – воліє рости на сонячних ділянках з піщаним, добре дренованим ґрунтом, тому що не переносить застою води. Ця рослина має лінійне, вузьке, довге листя сірого, зеленого і синього забарвлення в залежності від умов зростання. Костриця при цвітінні утворює суцвіття-волоті сірозеленого кольору, які восени стають коричневими. Догляд за рослиною полягає в своєчасному поливі, видаленні засохлого листя. Після цвітіння суцвіття необхідно обрізати.
- пишний, компактний кущ;
- зимостійкість;
- висока декоративність;
- застосовується для створення пейзажних композицій;
- невибаглива в догляді.
Декоративні трави – відмінний спосіб урізноманітнити сад, зробити його більш живим, багатогранним. Декоративна квітуча трава не залишить байдужим жодного квітникаря. Зрізані суцвіття можна використовувати для прикраси будинку в зимовий період. Головне з любов’ю підійти до справи!
статтю підготувала
Валентина Карбушева,
член Клубу ОЗ, м. Рівне
