Iris » 27 июл 2011, 15:45
Дуже і дуже актуальна для мене тема.
Саме вони, бур'яни, роблять з мого блаженства пекло. Уже другий рік поспіль.
Прочитала повідомлення Тетяни Віленівни про те, що [quote]Купили дом с участком 14 соток. В огороде стоял бурьян по пояс, и мы его перепахали. Весной часть огорода пришлось ещё обработать мотокультиватором т.к. пырей упорно не хотел вырываться. Сейчас плоскорезом прекрасно справляюсь с насеявшимися сорняками, но вот пырей /частично/ и конский щавель - проблемны. Может оставить их в покое или лучше всё-таки продолжать неравную борьбу?(!empty($user->lang['$1'])) ? $user->lang['$1'] : ucwords(strtolower(str_replace('_', ' ', '$1'))) І нервовий смішок у мене прорвався... Так вийшло, що навесні 2009 року мені довелось перевезти в село, звідки я родом і де стоїть добротна хата, спадок від дідуся, три бджолосім'ї. Біля хати 38 соток орної землі, яку того року сусід, як він висловився “оре останній раз”, гадаю, здогадуєтесь чому. Зернові по зернових без якоїсь там органіки протягом декількох років з родючої землі зробили сірий цемент. Оскільки мені дуже подобається місцевість, а крім ділянки біля хати є ще 20 соток поблизу, і от бажання залишити собі пасіку й надалі, примусили мене взятись за цю землю. Тільки те, що у світі є безцінний досвід пана Масанобу Фукуоки, дало мені сили наважитись на це. Власного досвіду органічного землеробства у мене практично не було. І от це [quote][color=#FF0000]мы его перепахали[/color](!empty($user->lang['$1'])) ? $user->lang['$1'] : ucwords(strtolower(str_replace('_', ' ', '$1'))) мене особливо зворушує, тому, що восени я цю ділянку боронувала бороною важкою тракторною, глибина оранки мене якось тоді не хвилювала, глибше за 5 см. переорювати я була незгодна, посіяла смужку (третину площі, 10 соток) жита, зрозуміло, воно озиме. Як ви пам'ятаєте, а я пам'ятаю ще й як, минулі травень-червень були дощовими, і якими сортовими тоді були мої бур'яни! Перепрошую, супутні (чо'му?) рослини. Не хочеться оповідати процес “боротьби” — кошено було щодватижні. Мої дорогі сусіди, городники з діда-прадіда (неорганічні), в один голос казали, що потрібно переорати навесні це добро, але восени необхідно боронувати дисковою бороною, отже заборонувала знов. Після довгих пошуків рецептів від пирію та інших “супутніх” рослин, було вирішено посіяти буркун білий дворічний під покрив фацелії. Сіяти під зиму можливості не було (густий трав'яний покрив), сіяти довелось навесні. Орала трактором (кінь би там, мабуть, помер). Коли була нарізана перша скиба, стало зрозуміло: по цьому пласту, буквально “пласту”, хоч танцюй на ньому! без додатково розпушування сподіватись щось сіяти марно. На мою слабким голосом висловлену пропозицію боронувати пружинною бороною (вона добра для вибирання кореневищ пирію) бадьорий голос механізатора виголосив: “ У мене культиватор пружинний”. Пружинний культиватор, хто не здогадався, це стрілчастий культиватор, який десь там до станини кріпиться не без допомоги пружин :D. Оскільки вибір був невеликий, довелось погоджуватись, час не чекає. Коли цей культиватор вперше виринув через який метр-другий після того, як занурився, а холод від серця розповзся по всьому тілу, мені стало абсолютно зрозуміло, що не орати було куди краще, ніж орати, і я даремно витратила гроші, цілий рік часу, і матиму знов купу проблем ще й на цей рік. Мої надії на те, що оранка з оборотом пласта позбавить мене насіння тих бур'янів, які висіялися на поверхню ґрунту восени, розвіялися яко дим. Мало того, що [color=#BF0000]оранка дбайливо посадила пирій[/color],[color=#BF0000] культивація ще дбайливіше посіяла бур'яни![/color] Єдина моя надія була на те, що посіяні культури випередять “піонерів” і таким чином встигнуть розвинутися. Все так і сталось, щоправда найпершим зійшов пирій. І ось тепер після того, як відцвів будяк, поле виблискує золотавими квітами осоту. Дуже гарно! Треба сказати, що і будяк, і осот, і свиріпа мене цілком влаштовують як медоносні рослини (один пирій у цьому списку зайвий). Але чи влаштовує це моїх дорогих сусідів? Не знаю, але здається, що не дуже. І тільки їхні погляди скоса тривожать мене.
А тепер “розбір польотів”, коли ще наш клуб засідатиме, а в душі уже накипіло! Магія підручників і посібників та “добрі” поради і на цей раз спрацювали. Оранка з оборотом пласта буває необхідною. Особливо по цілині. Щоправда, розорювати уже нічого, цілини більше немає, у кожному разі, у мене. Кожний агротехнічний прийом повинен бути виправданий. Якщо хтось щось оре, риє, чи там ще щось, він чітко повинен знати, навіщо він це робить. По-друге, треба пересвідчитись, чи є потрібна для цього техніка. По-третє, кадри. Якщо почитати, які допустимі огріхи при виконанні польових робіт передбачені нормативними документами, то все, що робиться механізмами на наших городах, можна назвати браком. Щоб бути добрим механізатором, потрібна і теорія і практика. Де сьогодні практикуються ці механізатори? На наших городах. Безборонно. Пригадую, як батько розповідав про механізатора (ще колишнього), який на запитання :”Для чого обгортається картопля?”, — відповів: “Щоб рядки було видно”. По-четверте, орати землю, позбавлену органічної речовини, все одно, що виорювати каміння. А землю з достатньою кількістю органічної речовини, для чого орати? Ну і мотив “все і зразу” теж зіграв свою фатальну роль. Якби я замість запрошувати на свою ділянку “легкий танк”, запросила б людину з мотоукльтиватором, або просто обробила під осінь ділянку сапою (скільки це можливо), і той самий буркун посіяла під зиму, то й бур'яну було б менше, і буркунові було б ліпше. А решту площі спокійно могла б косити, і крім мирного пирію і ще, може, якої дрібноти нічого б там не завелось. Таким робом могла б засіяти поступово всю площу. Помітила, услід за Фукуокою, що коли не копати, не тривожити землю, забур'яненість одразу зменшується, у мене по такій ділянці після часто кошеного пирію виросла кульбаба, але ж не будяк!
Щодо боротьби з пирієм.
[quote]т.к. пырей упорно не хотел вырываться(!empty($user->lang['$1'])) ? $user->lang['$1'] : ucwords(strtolower(str_replace('_', ' ', '$1'))) Неможливо позбутись пирію жодним механічним способом, розрізане кореневище дає дві самостійні рослини. Його можна значно ослабити, якщо посіяти жито і регулярно косити це жито і цей пирій; кажуть, так потрібно робити 2 сезони поспіль. Жито дійсно алелопатичне і може загальмувати ріст інших росли, перевіряла, тому я б сказала, що у нього добрі фітосанітарні якості, а от як сидерат, його слід застосовувати з обережністю і тільки під пізні культури. Якщо пирій скошували весь сезон, в результаті чого кореневища не отримувало живлення, а потім його затінили, то він значною мірою випріє, найкраще, звичайно, замульчувати. Якщо землю не переорювати, кореневища пирію розташовуються у верхньому шарі ґрунту (12см, а не на глибині 50 см при оранці, звідки він умудряється проростати), і його легше вибирати.Але вислів “боротьба з бур'янами”, на мій погляд, звучить надміру оптимістично. Особливо щодо пирію. Неможливо примусити не рости бур'яни. З однієї простої причини. Вони посіяні не для нас і не заради нас. І те, які бур'яни ростуть на вашому городі, не ви вирішуєте. Погодьтеся, навіть на територіально близьких ділянках, рослинність відрізняється. І допоки вони займають свою екологічну нішу там, ви їх звідтіля не викурите нічим, хіба напалмом, разом з усім живим. Можна на щось впливати, регулювати частково, намагатись співіснувати, зрештою, учитись, але перемогти! — це хвалькуватість, яка межує з нахабством.
А проте, все не так ідилічно. По неораній землі виростають багаторічні кореневищні рослини, зокрема чорнобиль. Це не найкращий сусід для більшості рослин. Те ж стосується щавлю кінського. Може він і їстівний дикорос, але сусід не найліпший, а поїдається навіть кіньми неохоче :D , його наявність в сіні робить останнє низькоякісним.
І от мене цікавить, чи є у когось які мудрі ідеї щодо мирного співіснування (щоб і мені щось перепадало) з будяками, осотом і полином? Звісно, найкращий варіант, коли зовсім без них.
Последний раз редактировалось
Iris 28 июл 2011, 07:32, всего редактировалось 3 раз(а).