Багато у кого від бабусь та дідусів позоставалися хатки по селах з клаптиком землі біля хати. І у нас сталася така ситуація…
Земля, де жив мій прадід Ігнат з прабабою Агафією, а потім дід Феодосій з бабою Бронею. І коли пішла від нас наша бабуся Броніслава Броніславівна, то питання, що робити з хатою і землею біля хати — у нас не було. А точніше було прийнято рішення, ОДНОЗНАЧНО: хату — відремонтувати, а землю — оброблять. Тоді й вирішили, що біля хати на чималому клапті землі, в честь наших діда з бабою і всіх предків — посадимо САД!
Так і зробили: 21 листопада 2016 року на річницю по бабусі – зібралося багато родичів і ми усі разом втілили задумане в життя — посадили САД на РОДОВІЙ ЗЕМЛІ. В усіх був піднесений настрій і відчуття якоїсь величної справи.
Хоч уже лежало снігу біля 30 см, але земля ще легко копалась. Ми зробили, можна сказати «символічні» ямки, із добрив використали перепрівший гній ще старих запасів. Перед цим, правда, саджанці замочив на добу в біопрепаратах і при посадці обробляв мікоризою. Був упевнений — все прийметься і буде рости.
– Коли кращий час щоб посадити САД? – П’ять років назад. – А якщо не посадив? – Тоді – найближчої осені або ж навіть весни.
Одразу посадили сад приблизно на 5 сотках, а наступної осені, вже через рік — ще десь на 5 сотках. Весною між молодими деревами розпланували ОРГАНІЧНІ ГРЯДКИ і, поки була можливість (років п’ять), садили там усяку городину.
Органічні грядки – це чергування органіки, яка перегниває і слугує проходами, і грядок, на яких ростуть культурні рослини.
Коли дерева стали великими, то між ними грядки прибрали.
Звісно, біля саду довелось «походить»: і обрізку робити весною, і декілька разів на рік обробляти біопрепаратами, і підкосить літом траву… Благо – батьки їздять, хазяйнують і родичі беруть участь та допомагають.
Ще хочу відмітити, що працювати на грядках біля плодових дерев – ДУЖЕ ПРИЄМНО, АТМОСФЕРА ОСОБЛИВА, просто хочеться там знаходитися!
Пройшли роки і САД піднявся, надихає врожаями, а найголовніше — усім, хто брав участь у посадці саду, хочеться туди приїхати, побачити, побути, ВІДЧУТИ…
І це радує!
Юрій Валерійович Гончарук Член Клубу Органічного Землеробства
